Науковці прогнозують, що до середини XXI століття 50-60 % оперативних втручань будуть пов'язані з трансплантацією органів, тканин або клітин. На жаль, Україна, яка є колискою основних напрямків трансплантації, значно відстає в розвитку трансплантаційної допомоги не лише від країн старої Європи та США, а й навіть від країн колишнього Радянського Союзу та Азійських держав.
Трансплантація в Україні в останні роки представлена 7 центрами, які мають відповідне обладнання і підготовлених спеціалістів. Із них лише у двох центрах - Національному Інституті хірургії та трансплантології імені О.О.Шалімова Національної АМН України та Запорізькому центрі трансплантації - окрім трансплантації нирки можуть також виконуватися трансплантації серця, печінки, підшлункової залози.
Відповідно до Державної цільової соціальної програми "Трансплантація", усі пацієнти після трансплантації органів повністю забезпечуються імуносупресивними препаратами за рахунок бюджетних коштів. Однак кількість трансплантацій не відповідає потребам українського суспільства. У 2011 році в Україні виконано 86 трансплантацій нирки (у більшості випадків від рідних), 14 трансплантацій печінки і одну трансплантацію серця.
Причини незначної кількості операцій обумовлені недосконалою законодавчою базою, відсутністю системи транплант-координації та негативним ставленням населення до трупного донорства. Останній чинник є наслідком поширення недостовірної інформації і спекуляціями ЗМІ щодо теми трансплантації в Україні.
У зв'язку із цим, у результаті спільного засідання керівництва МОЗ і Національної АМН України було прийнято рішення про створення робочої групи із фахівців трансплантологів і організаторів охорони здоров'я для розробки програми виходу із ситуації, що склалася.
Робочою групою для реформування трансплантології в Україні були запропоновані наступні заходи:
1. Реорганізація Координаційного центру трансплантації органів, тканин i клітин МОЗ України в Державну службу трансплантації.
На даний час Координаційний центр не має достатніх повноважень і не може повністю виконувати функцію центральної установи, що координує і забезпечує увесь спектр діяльності трансплантаційних центрів, баз вилучення органів, в тому числі і службу трансплант-координатів. Окрім організаційно-методичних переваг щодо створення Державної служби України з питань трансплантації, необхідно відзначити і фінансові аспекти її створення. Вони досягаються оптимізацією роботи трансплантаційних втручань та економією коштів Державного бюджету, шляхом приєднання до Державної служби України з питань трансплантації Всеукраїнського реєстру донорів гемопоетичних стовбурових клітин (кісткового мозку).
2. Підготовлено в новій редакції Закон України "Про трансплантацію" з метою зміни існуючої презумпції незгоди на презумпцію згоди, що надасть кожному громадянину України право при житті висловити і юридично зафіксувати своє власне відношення до трансплантації (а не віддавати таке рішення на розсуд рідних, як це є зараз).
3. Підготовлено наказ МОЗ України, яким затверджена інструкція з діагностики смерті мозку (перебуває на стадії громадського обговорення).
4. Розробити Положення про бази забору органів, в якому передбачити введення посад трасплант-координаторів.
Детальніше за адресою:
