На порядку денному Комітету — прийняття плану роботи на вересень 2017 р. — лютий 2018 р., обговорення питання ухвалення Концепції реформування механізмів публічних закупівель лікарських засобів та медичних виробів (далі — Концепція), стану підготовки законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони здоров’я та трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів людині» (реєстраційний № 2386а-1) до другого читання, аудиту Рахункової палати України щодо ефективності використання коштів державного бюджету, виділених у 2015–2016 рр. та І півріччі 2017 р. МОЗ України для здійснення державних закупівель із залученням спеціалізованих організацій та ін.
КОНЦЕПЦІЯ РЕФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМІВ ПУБЛІЧНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ ТА МЕДИЧНИХ ВИРОБІВ
23 серпня Уряд схвалив Концепцію, яка передбачає створення централізованої закупівельної організації. Члени профільного комітету вважають, що норми урядового розпорядження № 582-р містять корупційні ризики.
Заступник голови Комітету Олег Мусій нагадав, що наразі в Україні діють 2 механізми бюджетних закупівель ліків та медичних виробів — через міжнародні організації та на регіональному рівні через електронну систему публічних закупівель ProZorro.
За його словами, Концепція є неприйнятною, оскільки йде в розріз з ідеєю децентралізації. У разі створення централізованої закупівельної організації всі бюджетні кошти на державні закупівлі будуть передані з регіонів і сконцентровані в ній.
Крім того, МОЗ України суперечить саме собі, коли наголошує на тому, що має відійти від невластивих йому функцій — державних закупівель ліків та медичних виробів, і у той же час пропонує створити чергове державне підприємство, яке буде підпорядковуватися йому.
Член Комітету Ігор Шурма звернув увагу і на питання фінансування закупівельної організації. Концепція визначає, що на етапі утворення та початковому етапі діяльності закупівельної організації джерелами її фінансування можуть бути благодійні внески та інші джерела, не заборонені законодавством. Фінансування заходів з реалізації Концепції також здійснюватиметься за рахунок благодійних внесків та інших джерел, не заборонених законодавством, та не потребуватиме виділення додаткових бюджетних коштів. За словами народного депутата, вбачається дивним, що закупівельна організація буде здійснювати свою діяльність за рахунок благодійних внесків.
Народний депутат запропонував провести брифінг членів Комітету і виступити публічно проти створення централізованої закупівельної організації, а також направити відповідне звернення до Прем’єр-міністра України.
Створення такої організації може призвести до непрозорих процедур державних закупівель у сфері охорони здоров’я. На цьому наголосила заступник голови Комітету Тетяна Донець.
Член Комітету Олексій Кириченко вважає, що підвищенню ефективності державних закупівель ліків, прозорості їх проведення і економії бюджетних коштів сприятиме створення саме нових механізмів, а не структур.
За словами заступника міністра охорони здоров’я Олександра Лінчевського, у рамках роботи над створенням нової закупівельної організації, яка має повноцінно запрацювати вже в 2019 р., МОЗ України готове долучати експертне середовище та народних депутатів.
У липні МОЗ України скасувало інститут головних позаштатних спеціалістів, у зв’язку із цим постає питання, про яке експертне середовище йде мова. «Я як лікар-онколог постійно знаходжуся в медичному середовищі, і абсолютно відповідально вам кажу, що ніхто з онкологів не приймає участі ні в номенклатурних комісіях, ні в заслуховуванні серйозних питань щодо молекулярного стану», — наголосив член Комітету Костянтин Яриніч, додавши, що він абсолютно не підтримує створення закупівельної агенції.
За результатом обговорення цього питання члени Комітету прийняли рішення направити відповідний лист Прем’єр-міністру України із зазначенням корупційних ризиків, які несе за собою створення закупівельної агенції.
