Державні закупівлі не перестають бути однією із центральних тем для обговорення. Адже проблемних питань у цій сфері залишається досить багато. Як відомо, з 1 серпня 2016 р. при закупівлях на суму від 200 тис. грн. для товарів і послуг та 1,5 млн грн. — для робіт стало обов’язковим використання електронної системи ProZorro, яка працює за принципом «усі бачать усе». Це дозволяє виявляти та відповідно реагувати на порушення під час закупівель у сфері охорони здоров’я. Сьогодні у 5 регіонах України створено центри реагування на порушення в закупівлях — Полтавській, Київській, Одеській, Чернівецькій та Кіровоградській областях. Ініціатива щодо створення центрів реагування на порушення в закупівлях на місцевому рівні реалізується за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та Громадської організації «Інститут аналітики та адвокації» в рамках проекту «Медичні закупівлі місцевого рівня — контроль та реагування». Її метою є налагодження співпраці центрів реагування з контролюючими правоохоронними органами та засобами масової інформації з метою запобігання зловживанням у процесі закупівель та нераціональним витратам публічних коштів. 1 лютого 2018 р. у прес-центрі «ЛігаБізнесІнформ» відбувся круглий стіл щодо обговорення стану закупівель у сфері охорони здоров’я Києва та Київської обл. Ініціатором заходу виступила Тетяна Руденко, експерт з питань антимонопольного законодавства, сфери закупівель, координатор Центру реагування на порушення в закупівлях м. Київ та Київської обл. До обговорення ситуації приєдналися представники з боку замовників та учасників публічних закупівель.
Т. Руденко розповіла про основні порушення у сфері закупівель, виявлені в Києві та Київській обл.
1. Уникнення відкритих торгів та ухилення від застосування Закону України «Про публічні закупівлі»
Передбачається, що заклади охорони здоров’я мають відповідально планувати потреби та раціонально витрачати публічні кошти. Окрім того, відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» (п. 7 ст. 2), замовник не має права розділяти предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього закону. Але на практиці такі випадки трапляються.
Приклад 1
Замовник оголошує тендер на закупівлю 513 упаковок спеціальних продуктів харчування, збагачених поживними речовинами для ентерального харчування. Очікувана сума закупівлі — трохи менше порогової суми та становить 198,7 тис. грн. Тобто до рівня 200 тис. грн. «не вистачило» всього 1,3 грн. (якщо виходити з ціни закупівлі, це ще 3 упаковки). Оскільки сума закупівлі склала менше 200 тис. грн., замовник не проводив відкритих торгів, а просто уклав договір з публікацією в системі ProZorro. За допомогою онлайн-ресурсів Центр реагування на порушення у закупівлях м. Київ та Київської обл. встановив, що ціна на закуплений спеціальний продукт харчування, збагачений поживними речовинами для ентерального харчування в середньому є на 30 грн. нижчою порівняно із ціною закупівлі. Тобто якби замовник закуповував препарат за допомогою системи відкритих торгів, він міг би витратити на 15 тис. грн. менше. Трохи згодом замовнику все одно довелося його дозакуповувати. Ще додатково 270 упаковок на загальну суму 110 тис. грн.
Приклад 2
Замовник оголошує тендер на поточний ремонт коридору 3-го поверху. Ціна закупівлі становить 198,5 тис. грн. Наступного дня той самий замовник оголошує тендер на ремонт коридору 2-го поверху на суму 172,4 тис. грн. Ще наступного дня замовник оголошує ще один тендер на ремонт коридору 2-го поверху на суму 199,9 тис. грн. Тобто в цілому загальна сума ремонту склала 570,8 тис. грн.
Доповідач зазначила, що фактично малярні, електромонтажні роботи, ремонт підлоги 1-го і 2-го поверхів здійснювалися окремими процедурами, що суперечить законодавству. У відповідь на звернення Центру реагування на порушення у закупівлях м. Київ та Київської обл., пояснюючи ситуацію, замовник відповів, що ремонт здійснювався завдяки благодійним внескам, тому заклад має право витрачати ці кошти на свій розсуд. Т. Руденко наголосила, що шлях надходження коштів, за рахунок яких здійснюється закупівля, значення не має — замовники мають здійснювати закупівлі за процедурами, встановленими чинним законодавством. Окрім того, з січня 2018 р. вступив в дію наказ МОЗ України № 848, відповідно до якого всі замовники зобов’язані звітувати за зібрані благодійні внески з фізичних та юридичних осіб.