RSSВерсія для друку
Належна фармацевтична допомога — запорука покращення громадського здоров’я
14.07.2017

Протягом останніх десятиліть у фармацевтичній практиці намітилася тенденція відходу від початкової орієнтації на відпуск лікарських засобів у бік надання фармацевтичної допомоги пацієнту. Амплуа фармацевта змінилося з ролі посередника і постачальника фармацевтичної продукції на роль постачальника послуг і інформації і, врешті-решт, на роль фахівця, що забезпечує допомогу пацієнтові. Новий підхід визначено як «надання фармацевтичної допомоги».

Є кілька причин, чому важко отримати чітку картину фармації і фармацевтичної практики в Європі. Хоча Європейський Союз (ЄС) на даний час проіснував багато років, до цього часу не узгоджено багато питань в області первинної медико-санітарної допомоги, хоча й було зроблено ряд рекомендацій. У результаті все ще існують значні відмінності в політиці в галузі охорони здоров’я та практиці серед європейських країн.

Визначення фармацевтичної допомоги

У 1990 р. Чарльз Геплер (Charles Hepler) і Лінда Странд (Linda Strand) опублікували перше змістовне визначення фармацевтичної допомоги. Вони писали: «Фармацевтична допомога є відповідальним наданням медикаментозної терапії з метою досягнення певних результатів, які покращують якість життя пацієнта». Більшість європейських країн покладається на це визначення у своєму підході до фармацевтичної допомоги.

Різні терміни, що використовуються в Європі, такі як «farmaceutische zorg» у Бельгії, «farma­ceutische patiëntenzorg» у Нідерландах, «pharmazeutische betreuung» в німецькомовних регіонах, «farmaceutisk/farmacøytisok omsorg» у більшості скандинавських мов або «soin pharmaceutique» у франкомовних регіонах, в основному відносяться до фармацевтичної допомоги з точки зору визначення Ч. Геплера і Л. Странд. Крім того, існують, здавалося б, різнорідні поняття з подібними значеннями, такі як «seguimento farmacoterapéutico» з незвичним перекладом «продовження фармакотерапії» в Іспанії та Португалії та «управління ліками» у деяких частинах Сполученого Королівства (Велика Британія). Крім цієї плутанини, також може бути різниця в інтерпретації терміна «фармакологічна допомога» в межах однієї країни або в межах­ різних установ (наприклад громадської чи лікарняної аптеки).

Відповідно до першоджерельного американського визначення фармацевтична допомога часто розглядається в Європі як процес оптимізації результатів медикаментозної терапії пацієнта — не більше і не менше. Метою цього процесу є поліпшення якості життя пацієнта (QOL). Оптимізований набір ліків не є метою сам по собі, а метою є покращення клінічних, економічних та/або гуманістичних результатів. Питання «хто цим займається?» має відношення до захисту професіоналізму фармацевтів, але не обов’язково з точки зору пацієнта.

Тим не менш, у більшості європейських країн фармацевти є єдиними фахівцями в галузі охорони здоров’я, які мають знання та навички, необхідні для надання фармацевтичної допомоги. Крім того, вони, як правило, є професіоналами, які є найбільш доступними.

Система громадських аптек та їх історія

Аптечна практика у європейських країнах є досить різною через різноманітність мов і юридичних, політичних систем та систем охорони здоров’я в залучених країнах і завдяки тому, що практика розвивалася по-різному і в різний час у різних країнах.

Можна виділити умовно 4 окремі аптечні системи. Для скандинавського типу характерні відносно великі аптеки, які обслуговують 10 000–18 000 осіб і зосереджені головним чином на лікарських засобах. У Південній Європі, Франції та Бельгії аптеки є дуже маленькими та обслуговують близько 2000–2500 клієнтів, а також продають парафармацевтику та косметику. У Великій Британії та Ірландії функціонують аптеки англосаксонського типу (нагадують ті, що характерні для США та Австралії), які продають багато немедичних предметів разом з лікарськими засобами і обслуговують приблизно 3500 осіб. Нарешті, існують аптеки в Центральній та Східній Європі (Німеччина, Швейцарія, Австрія і далі на схід), які орієнтовані на всі види медичних послуг та обслуговують 3000–5000 відвідувачів.

Як і в інших регіонах, у Європі професія аптекаря почала свій розвиток з рецептурного виготовлення (у 1910–1920-х рр.) і еволюціонувала до відпуску готових ліків (1950-ті роки) і, нарешті, до надання аптечної та фармацевтичної допомоги. Цей останній етап розвитку супроводжувався комерційними проблемами, що виникли приблизно у 2000-х, коли різні європейські уряди визнали, що витрати на охорону здоров’я почали нестримно зростати, та почали робити спроби дерегулювати систему охорони здоров’я, у тому числі й аптечну систему.

У деяких європейських країнах, таких як Данія, Португалія, Ірландія та Велика Британія, аптеки втратили свою монополію на обмежену кількість лікарських засобів, прагнучи підвищити конкуренцію та знизити ціни. У багатьох країнах, зокрема в Ісландії та Норвегії, це зумовило тимчасове припинення розвитку фармацевтичної допомоги та інших послуг, орієнтованих на пацієнтів.

Інші важливі зміни в Європі були зумовлені системними перетвореннями в 1991–1992 рр., що відбувалися в колишніх комуністичних країнах та нових незалежних державах. Незважаючи на зусилля Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), фармацевтична промисловість та оптовики штурмували цю нову terra incognita і повністю зруйнували місцеве виробництво, ринки та інфраструктуру. Деякі виробники надавали дорогі ліки безкоштовно, щоб витіснити інші дешеві препарати з ринку. Враховуючи ці проблеми, головним пріоритетом у цих державах було (і все ще є) зосередження на належному споживанні ліків, призначенні та практиці відпуску препаратів.

Детальніше...

23.11.2017.

Реформа екстренної медицини: хто допомагатиме дітям з температурою?

Мета медичної реформи - це доступна, якісна та головне...
23.11.2017.

Чому щеплення це безпечно та вкрай необхідна дія?

Міністерство охорони здоров’я України наполягає на...
23.11.2017.

Лікування і профілактика респіраторних вірусних інфекцій: рекомендації лікарям

Сезон захворюваності на грип та інші респіраторні...
16.11.2017.

Міжнародний круглий стіл присвячений 25-річчю з дня прийняття Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»

17 листопада 2017 р. у м. Львів відбуватиметься...
10.11.2017.

Міжнародний симпозіум «Права людини у сфері охорони здоров’я»

Протягом 9-11 листопада 2017 р. в м. Берлін...
08.11.2017.

Міжнародна ювілейна конференція

8-9 грудня 2017 р.відбудеться Міжнародна ювілейна...