Традиційно в Україні галузь охорони здоров’я орієнтується на лікування захворювань, а не на їх попередження. Більша частина ресурсів спрямована на лікування хвороби, і лише невелика їх кількість використовується з метою збереження здоров’я.
Одним з основних завдань реформи охорони здоров’я є переорієнтація від політики лікування до політики зміцнення та збереження здоров’я і попередження захворювань. Її метою є створення такої системи, за якої кожен керівник центрального та місцевого органу виконавчої влади буде враховувати наслідки своїх рішень для здоров’я населення і надавати пріоритет заходам, які допоможуть людям уникнути хвороб і травм. Розбудова такої системи громадського здоров’я в Україні є однією з вимог Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.
Нова система громадського здоров’я будується за принципами децентралізації та субсидіарності. Координатором та технічним лідером програм та проектів у цій сфері має стати Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я. Центр матиме доступ до медичної статистичної інформації, здійснюватиме обробку баз даних, готуватиме науково обґрунтовані рішення та аналітичні матеріали у сфері громадського здоров’я. Також він керуватиме обласними установами у сфері громадського здоров’я.
Реалізацію політики в галузі громадського здоров’я на регіональному рівні здійснюватимуть органи місцевого самоврядування. Вони будуть відповідальні за санітарне та епідеміологічне благополуччя населення, імплементацію Національної стратегії громадського здоров’я на місцевому рівні, а також за інформування населення.
Система громадського здоров’я розвивається в наступних стратегічних сферах.
Нормативно-правова база. Наразі в Україні відсутній закон, який регулює сферу громадського здоров’я, тому в міністерстві йде підготовка відповідного законопроекту та стратегій за певними напрямками громадського здоров’я, а саме: біологічної безпеки, розвитку національної системи крові, контролю за неінфекційними хворобами, а також стримування стійкості до протимікробних засобів.