Міжнародні експерти дослідили проблематику психічного здоров’я в Україні та доступ до лікування найпоширеніших психічних розладів на прикладі Львівської, Полтавської та Запорізької областей. Згідно з даними цього дослідження, проблеми з психічним здоров’ям просідають друге місце серед причин інвалідності в Україні.
Світовий Банк представив результати оцінювання: «Психічне здоров’я на перехідному етапі: Результати оцінки та рекомендації для інтеграції охорони психічного здоров’я в систему первинної медико-санітарної допомоги та громадські платформи надання послуг», що проводилося спільно Міжнародним медичним корпусом, Світовим Банком та Швейцарським Бюро Співробітництва. Дослідження фокусувалося на найпоширеніших психічних розладах: депресія, тривожні стани, посттравматичний стресовий розлад та розлади, пов’язані з вживанням алкоголю.
Проблеми з психічним здоров’ям в Україні тісно пов’язані з бідністю, безробіттям та відчуттям небезпеки, що посилюються у зв’язку з наслідками військового конфлікту на Сході країни. Так, в зоні ризику психологічних розладів є українці похилого віку, з низьким рівнем освіченості та ті, що живуть на сході України. Серед осіб старшого віку депресія найчастіше з’являється у людей, які страждають хронічними захворюваннями.
В Україні дуже гостро стоїть проблема розладів, що спричинені надмірним вживанням алкоголю. Спеціалісти підрахували, що 40% смертей чоловіків працездатного віку та 22% жінок віком від 20 до 64 років є наслідком вживання алкоголю.
Найчастіше причиною смерті, що пов’язана з психічними розладами та вживанням алкоголю, є суїцид. Україна сьогодні входить в десятку країн з найвищими показниками суїциду.
Варто зазначити, що психічні розлади мають великий вплив і на фізичне здоров’я людей. Так, тяжка депресія спричиняє ішемічну хворобу серця, посттравматичний стресовий розлад підвищує рівень смертності від ішемічної хвороби, пухлин та навмисних і випадкових травм. Вживання алкоголю часто є причиною туберкульозу, респіраторних інфекцій, множинного раку, серцево-судинних захворювань та хвороби системи кровообігу, цирозу печінки, панкреатиту, епілепсії, цукрового діабету, травм та міжособистісного насилля.
За оцінками Міжнародного медичного корпусу, близько 75% українців нині не мають доступу до кваліфікованої допомоги у сфері психічного здоров'я. В Україні є велика кількість психіатрів, натомість не вистачає психологів, психотерапевтів та соціальних працівників. Державні університети не завжди можуть забезпечити належної якісної підготовку кадрів, а приватні заклади пропонують дороге навчання психотерапевтів, яке іноді не керується науково-обґрунтованими підходами до лікування. За відсутності системи ліцензування та сертифікації професіоналів та навчальних центрів, спеціалісти та пацієнти вимушені робити свій вибір наосліп. Громадяни часто стикаються з психологічними бар’єрами: сором, брак довіри до системи, недостатня кількість інформації та обізнаності, висока вартість лікування, острах перед можливість розповсюдження інформації про свою проблему, негативний досвід попередньоїдопомоги, географічна віддаленість.
Експерти зауважують, нині психічні захворювання – один з найбільших невидимих тягарів у світі. До 2030 року депресія стане третьою найбільш поширеною хворобою в країнах з низьким доходом і другою – з середнім. Натомість кожен долар, інвестований у лікування загальних психічних розладів в Україні, принесе 2 долари у відновлення людської продуктивності, тобто це інвестування в економіку країни.
“Психічне здоров’я є ключовим напрямком охорони здоров’я у світі. Саме тому Світовий банк підтримує і продовжуватиме підтримувати Україну у цьому питанні — як аналітично, так і практично”, — зазначив Фон Зао, керівник програми людського розвитку Світового Банку у Білорусі, Молдові та Україні.
Заступник міністра Роман Ілик в свою чергу, подякував за цей звіт та висловив сподівання, що ці напрацювання значно допоможуть у розробці політики та плану охорони психічного здоров’я українців:
“Досить багато країн пройшли складним шляхом реформування охорони психічного здоров’я в своїх країнах. І були в цьому успішні. Тепер черга України навчитися на досвіді інших країн та розробити власну політику у сфері охорони психічного здоров’я. Результати цієї оцінки показують нам, де ми є. Рекомендації вказують напрямок руху нашої реформи в сфері психічного здоров’я. Наступний крок – напрацювання Плану заходів розвитку охорони психічного здоров’я в Україні”.
