15 травня у прес-центрі інформаційного агентства «Інтерфакс-Україна» відбулася прес-конференція, присвячена прийняттю закону щодо автономізації медичних закладів за участю народного депутата України, голови Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я (далі — Комітет) Ольги Богомолець, народного депутата України, заступника голови Комітету Олега Мусія, президента Національної академії медичних наук (НАМН) України Віталія Цимбалюка, експерта з медичної реформи, члена ГО «Українська медико-правова асоціація» Зоряни Черненко.
Відкриваючи захід, Ольга Богомолець нагадала, що 6 квітня 2017 р. Парламентом ухвалено Закон України № 2002-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань діяльності закладів охорони здоров’я», яким запроваджується автономізація медичних закладів. Цьому передувала чимала робота, яка тривала майже 2 роки, адже перший законопроект щодо автономізації було внесено Урядом до Парламенту 7 липня 2015 р.
«За цей час ми стали свідками, як із гидкого каченяти документ перетворився на потужного лебедя, який має незабаром злетіти. Чому каченя? Бо перший варіант законопроекту містив низку ризиків, які б могли призвести до руйнації системи охорони здоровя та тотальної приватизації лікувальних закладів, привласнення їх майнових комплексів. Оскільки це викликало супротив народних депутатів, Комітет було звинувачено в блокуванні реформи, корупції, що не відповідало дійсності», — зазначила голова Комітету. Ситуацію вдалось змінити — спочатку 17 липня 2015 р. народним депутатом О. Мусієм було внесено альтернативний законопроект щодо автономізації закладів. Враховуючи те, що 10 днів недостатньо для підготовки якісного проекту, Комітетом прийнято рішення на базі цих законопроектів створити новий, доопрацьований документ, під яким у результаті поставила підпис більшість членів профільного комітету.
О. Богомолець зазначила, що цей закон дозволить громаді не втратити контроль над майновими комплексами лікарень та оптимізувати їх. В Україні функціонує занадто багато ліжко-місць, але є певні медичні напрямки, які гостро потребують цих ліжок. Наприклад, хоспіси та центри паліативної допомоги, реабілітаційні центри, будинки для людей із хворобою Альцгеймера. Приміщення, які будуть вивільнятися в результаті оптимізації, можуть бути використані для цих потреб.
За словами народного депутата, цим законом країна перегорнула сторінку від радянської до сучасної ери системи охорони здоровя — від фінансування ліжко-місця до фінансування медичної послуги для конкретного пацієнта. Нині мяч знаходиться на полі МОЗ — щоб закон імплементувати, потрібні стандарти та протоколи лікування, а також формула розрахунку собівартості медичної послуги.
У закону є недолік, адже не врегульовано питання щодо функціонування кафедр вищих навчальних медичних закладів на базі лікарень. Для вирішення проблеми групою народних депутатів у Верховній Раді зареєстровано законопроект № 6283 від 04.04.2017 р. про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров’я (щодо створення клінічних баз).
«Закон про автономізацію не визначає, хто і за що платить. Він лише визначає, що держава сплачує закладу не за ліжко-день, а за лікування, тобто, кошти йдуть за конкретним пацієнтом. Після його прийняття виникає питання, а хто і за що буде сплачувати? Сьогодні МОЗ пропонує модель, відповідно до якої безкоштовно покриватиметься невідкладна допомога, а планове лікування буде відбуватися за кошти хворих. Це, безумовно, призведе до скорочення населення України, адже у великої кількості людей просто фізично немає коштів на планове лікування», — зазначила спікер.
Олег Мусій зупинився на своєму баченні побудови нової національної моделі системи охорони здоровя. Так, автономізація становить в ній не більше 5%.
10 квітня у Парламенті було зареєстровано пакет урядових законопроектів: «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів» за реєстраційним № 6327, «Про додаткові державні фінансові гарантії надання медичних послуг і лікарських засобів особам, які захищають незалежність, суверенітет та територіальну цілісність в антитерористичній операції та забезпечують її проведення» за реєстраційним № 6328, «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» за реєстраційним № 6329. Їх розробником виступило МОЗ.
