RSSВерсія для друку
ЯКОВЕНКО ПРОТИ УКРАЇНИ (ст. 3 заборона катування)
Назва справи
"ЯКОВЕНКО ПРОТИ УКРАЇНИ" (стаття 3 "заборона катування" та 13 "право на ефективний засіб юридичного захисту")
Фабула
Обставини справи

Справу розпочато за заявою (№ 15825/06) проти України, поданою до Суду на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі — Конвенція) громадянином України Олегом Миколайовичем Яковенком (далі — заявник) 26 квітня 2006 року.

Заявника представляв п. Іван Ткач, адвокат, що практикує в м. Севастополі. Уряд України (далі — Уряд) був представлений його Уповноваженим — п. Юрієм Зайцевим.

28 квітня 2006 року голова палати вирішив повідомити Уряд відповідно до правила 39 Регламенту Суду про доцільність, в інтересах сторін та належного розгляду справи в Суді, вжити заходів з негайного переведення заявника до лікарні чи іншого медичного закладу, де він міг би проходити належне лікування у зв’язку зі станом свого здоров’я.

12 вересня 2006 року Суд вирішив повідомити Уряд про надходження цієї заяви. Керуючись положеннями пункту 3 статті 29 Конвенції, Суд ухвалив, що розгляд заяви по суті буде проведено одночасно з розглядом питання щодо її прийнятності.

8 травня 2007 року заявник помер. 21 травня 2007 року його мати, пані Надія Миколаївна Савченко, висловила бажання надалі підтримувати заяву в Суді від імені заявника.


Результат
Рішення по справі

ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО


 Оголошує скарги заявника, подані з посиланням на статті 3 і 13 Конвенції, прийнятними, а решту заяви — неприйнятною.

Постановляє, що було порушено статтю 3 Конвенції у зв’язку з матеріально-побутовими умовами тримання заявника під вартою в Севастопольському ІТТ.

Постановляє, що було порушено статтю 3 Конвенції у зв’язку з незабезпеченням органами влади своєчасної та належної медичної допомоги заявникові як ВІЛ-інфікованому і хворому на туберкульоз.

Постановляє, що було порушено статтю 3 Конвенції у зв’язку з поводженням, якого заявник зазнав під час неодноразових переїздів між Севастопольським ІТТ і Сімферопольським СІЗО.

 Постановляє, що було порушено статтю 13 Конвенції.

Постановляє, що:

a) упродовж трьох місяців від дня, коли це рішення стане остаточним відповідно до пункту 2 статті 44 Конвенції, держава-відповідач повинна виплатити заявникові наведені нижче суми компенсації, які мають бути переведені в національну валюту держави-відповідача за курсом, чинним на день розрахунку:

і) 434 (чотириста тридцять чотири) євро — за матеріальну шкоду;

ii) 10 000 (десять тисяч) євро — за моральну шкоду;

iii) 23 (двадцять три) євро — за судові та інші витрати;

iv) плюс будь-який податок у разі стягнення його із зазначених вище сум;

b) зі спливом зазначених вище трьох місяців і до остаточного розрахунку на названі суми нараховуватиметься простий відсоток у розмірі граничної кредитної ставки Європейського центрального банку, чинної у відповідний період невиконання цих платежів, плюс три відсоткові пункти.

Відхиляє решту вимог заявника щодо справедливої сатисфакції.

Детальна інформація

Рішення суду у повному обсязі
23.05.2018.

Стару медичну інфраструктуру необхідно повністю знищити та будувати нову

Міністр регіонального розвитку та віце-прем’єр...
23.05.2018.

Учені пояснили, чому не можна збивати температуру без необхідності

При цьому невеликі коливання температури протягом дня,...
23.05.2018.

Набули чинності зміни щодо впровадження електронного рецепта

22 травня 2018 р. набули чинності зміни...
14.05.2018.

Медична конференція + практичне стажування для медиків у Польщі

Медична конференція + практичне стажування для медиків...
14.05.2018.

XV Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «Актуальні питання вищої медичної освіти в Україні»

17-18 травня 2018 року відбудеться XV...
16.04.2018.

«Проблеми захисту суб'єктів правовідносин у сфері охорони здоров'я в контексті медичної реформи»

Круглий стіл за темою: «ПРОБЛЕМИ ЗАХИСТУ...